Різнобарвні горошинки перцю це не тільки красиво, а й корисно і цікаво!
Продовжуємо розмову про силу п’яти стихій!
Білий перець горошком
Цей вид перцю готується із зрілих, червоних плодів перцевої ліани, з яких м’якоть навколоплідника видалена. Зібрані плоди замочують у воді приблизно на один тиждень, а коли наволоплідник розм’якшується і майже розпадається, його видаляють, промиваючи і висушуючи перчинки. Тому білий перець представляє з себе круглі і гладкі, а не зморшкуваті горошки, з більш тонким, в порівнянні з чорним перцем, ароматом і однозначно менш пекучим смаком.
Білий перець повсюдно цінується дорожче чорного і в інших країнах часто надається перевага останньому. Вважається, що саме білий перець ідеально підходить до всіх видів м’ясного фаршу, світлим соусам, супам, маринадам.
Зелений перець горошком
Горошини зеленого перцю збираються недозрілими і не піддаються обварюванню. Навпаки, все робиться для того, щоб вони зберегли свою первозданну шкірясту оболонку – навколоплідник. Саме цими двома обставинами і визначається зелений колір цього виду перцю. При цьому, колір натуральних сухих горошин (на відміну від підробок), частіше за все, неяскравий, зеленувато-оливковий, а шкіряста оболонка може бути зморщеною (як у чорного перцю) або гладкою в залежності від способу сушіння.
Завдяки терпінеолу в ароматі зеленого перцю проявляються ніжні нотки: суміш свіжого бузку і запах гіацинта, а линалоол допомагає поціновувачам відчути в перці нотки конвалії.
Вважається, що зелений перець, як найбільш делікатний за своїм смаком, ідеально підходить для рибних страв, в яких важливо максимально зберегти тонкий і ніжний смак початкового продукту. До того ж на відміну від свого чорного і білого побратима, зелений перець горошком не стимулює почуття голоду. У размеленому вигляді цей вид перцю не використовують, так як через кілька годин після помелу пряність позбавляється смаку.
Зелений перець горошком в Європі відносно недавно набув популярності, і найчастіше його використовують в перцеві суміші. Зате араби щедро додають його практично в усі страви, в тому числі в десерти і напої.
В Індії зелений перець горошком вже давно є популярним афродизіаком для жінок, який м’яко підвищує лібідо. Його також додають в традиційні обрядові напої під час різних свят і підносять нареченим перед першою шлюбною ніччю.
Червоний або рожевий перець горошком
Горошини червоного перцю отримують аналогічно зеленому, але вже із зрілих плодів, а червоний навколоплідник, який зберігся, надає цьому виду перцю трохи солодкуватий присмак. Повільна сушка червоних зрілих зерен дає досить гіркий сорт “Пондішері” (Pondicherry). Для збереження високих смакових якостей червоного перцю використовувати його рекомендують одразу після помелу.
Люди часто плутають червоний перець горошком з більш популярним рожевим перцем ( “шинус”), чия батьківщина – Перу і Бразилія.
Червоні горошини перцевої ліани залишаються на лозі до моменту їх повного дозрівання, яке триває близько чотирьох місяців. Однак цього складно домогтися, оскільки ягоди є досить привабливими для птахів і комах. Процес отримання червоного перцю ускладнюється важкими погодними умовами і вітрами, здатними завдати шкоди самим ніжним плодам ліани. Ці зерна в процесі сушіння зберігають свій колір, тому їх називають самими веселими перчинками 🙂
Червоний перець горошком також відомий своїм ледь помітним квітковим ароматом і солодкуватим фруктовим присмаком, прекрасно гармонує з морепродуктами і рибою. Цей вид перцю також підходить до всіх цитрусових та імбиру.
Як і будь-який інший продукт, перець слід вживати з обережністю:
- при вагітності і годуванні груддю
- хронічних захворюваннях шлунково-кишкового тракту
- ниркової недостатності
- панкреатиті
- анемії
- алергії
- неврозах
