Сьогодні Всесвітній день кішок, але ми зламаємо стереотипи і познайомимо вас з Августом Енгельгардтом – мрійником, вегетаріанцем і нудистом.
Август народився в Нюрнберзі в 1876 році. У ті роки в Німеччині набирав обертів рух за здоровий спосіб життя “Лебенсреформізм». У нього входили молоді люди, які бажали бути ближче до природи, і харчувалися в основному сирими фруктами і овочами. Результатом цього руху стало поширення по всій Європі натуралізму і нудизму.
По закінченню університету, Август Енгельгардт активно підтримав ідею ЗСЖ, повністю відмовився від вживання м’яса, але, будучи натурою палкою і захопленою, пішов набагато далі. Ревною любов’ю Августа були сонце, тропіки і кокоси. На його думку, цей гідний поклоніння плід – вершина всього живого на планеті Земля. Дивно, що країна, на весь світ знаменита своїми консервативними звичаями, м’ясними ковбасками, пивом і стейками, змогла виховати такого затятого «кокосомана».
Не витримавши утисків і засуджень свого способу життя на батьківщині (можна уявити, наскільки складно тоді було такому собі хіпі серед манірних німців), Енгельгардт накопичив грошей, сів на корабель і поплив в Папуа – Нову Гвінею, де придбав плантацію на острові Кабакон, побудував солом’яну хатину і став торгувати кокосовим маслом. Знала б місцева влада, що незабаром цей бородатий чоловік з палаючими очима стане їх справжнім головним болем, здобувши на острові титул Голого Імператора…
Достеменно невідомо, коли саме Августу Енгельгардту прийшла ідея про створення «Сонненорден» («Ордена Сонця»). Однак, вдосталь скуштувавши нектару «філософського каменю», як називав Август кокоси, їм було засновано персональна релігія. І основними її ідеями були:
- беззастережне поклоніння сонцю і кокосу
- відмова від одягу
- вживання виключно вегетаріанської їжі.
Бажано харчуватися одними кокосами, оскільки сонце є основа життя, а кокосовий горіх з усього живого знаходиться ближче до сонця (росте тільки в тропіках під палючим сонцем), значить, являє собою квінтесенцію сонячної енергії. Завдяки цьому «кокофаг», людина, що харчується виключно кокосами, зможе оновитися і перейти на наступну сходинку буття, щоб отримувати чисту божественну енергію і жити вічно.
Зараз ми розуміємо небезпеки захоплення подібними ідеями і жорсткими монодіетеамі, проте тоді, піддавшись віянню моди, на заклик сонцепоклонника-кокофага відгукнулося в цілому близько трьох десятків молодих людей. На жаль, в умовах суворого аскетизму життя на тропічному острові виявилося сповненим нестатками і хворобами. Частина сектантів загинула, інші швидко повернулися на батьківщину. Та й сам Енгельгардт серйозно захворів. При зрості 166 сантиметрів він важив менше 40 кілограмів і був в дуже важкому стані. Августа терміново госпіталізували, проте після інтенсивної терапії він втік від лікарів і продовжив проповідувати, неординарністю своєї особистості залучаючи на острів туристів, через що багатьом круїзним лайнерам навіть довелося змінити маршрути – людей з усього світу цікавив Голий Імператор.
Найчастіше гості острова були розчаровані Орденом Сонця, по суті, який більшу частину свого існування складався з одного Енгельгардта, і, не дивлячись на неодноразові спроби Августа поширити свою релігію по всьому світу, вона так і не прижилася, в 1919 році пішовши в небуття разом зі своїм творцем.
Августа Енгельгардта «воскресив» у 2012 році шведський письменник Крістіан Крахт, який чисто випадково на гаражної розпродажу побачив листівку із зображенням худого, бородатого чоловіка в пов’язці на стегнах. Зацікавившись прототипом хіпі, Крахт захотів більше дізнатися про людину з листівки, і результатом його дослідження став роман «Імперія: казки південних морів», який в 2018 році був переведений на українську мову.
