Кмин, кумін або зіра – одна з найбільш поширених і шанованих спецій в країнах Сходу. Має підкреслено гострий, злегка гіркуватий горіховий смак і насичений приємний аромат.
З ГЛУБИН СТОЛІТЬ
Ароматні плоди кумина, згідно єгипетським давніх текстів, були широко відомі в долині Нілу вже більше 5 тисяч років тому.
БІОХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
У багатому вуглеводами насінні чорної зіри містяться вкрай необхідні нашому організму вітаміни: А, К, Е, С і групи В, а також в надлишку цінні активні мікроелементи: цинк, мідь, селен, залізо, магній, марганець, натрій і фосфор.
Зіра в аюрведі
- Перемелені плоди кумина підвищують Піту і знижують Вату і Капха.
- Рослина має нейтральну і охолоджуючу енергетику, що дозволяє активно використовувати її в якості спеції і добавки для оптимізації обмінних процесів в організмі, а також у якості базового компонента в традиційних аюрведичних сумішах, що застосовуються для лікування захворювань кровотворних органів, серцево-судинної і травної систем.
- Відвар з насіння сприяє відновленню нормального травлення, нормалізації випрожнення шлунку.
- Регулярне пиття чаю з кумина здатне оновити ниркові тканини, сприяє виведенню отрут з організму.
СПОСІБ ПРИГОТУВАННЯ
Найбільш популярний метод вживання кумина – чай. Напій готують з сушених плодів, заварюючи одну чайну ложку насіння на склянку води. Такий чайок необхідно випивати відразу ж після його заварювання.
Густий відвар з кумина, кардамону і коріандру готують наступним чином: в склянці окропу заварюють три спеції в рівних пропорціях (по 0,7-1 чайної ложки кожної).
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Зіра протипоказана людям, що страждають гострими формами шлунково-кишкових захворювань (виразка шлунка, дванадцятипалої кишки, гастрит, коліт
