Імперії перемагали і програвали в історичних битвах заради того, щоб на полицях в наших кухнях оселилися різноманітні прянощі. Ми вже не можемо обійтися без них: прянощі надають особливого смаку повсякденній їжі і привносять в наше життя свій неповторний аромат.
І сьогодні ми приймаємо поширеність і доступність екзотичних прянощів та спецій, як належне. Нам важко уявити що:
- вартість пригорщі кардамону дорівнювала річному заробітку бідняка
- рабів продавали за кілька жмень перцю-горошку, а за фунт сушеного мускатного цвіту можна було купити три вівці і корову
- півкіло імбиру коштувало стільки ж, скільки вівця
- римські легіонери перед боєм приймали ванни з чебрецем для підняття життєвого тонусу і хоробрості
- портових вантажників в Лондоні змушували зашивати кишені, щоб не дозволити їм вкрасти жодної горошинки перцю
- в середні віки за крадіжку мускатного горіха відрубували руки, а за підробку шафрану карали смертною карою
- за часів Колумба звичайний лук цінувався настільки, що сарацини за викуп полоненого француза вимагали як мінімум вісім цибулин
- в Стародавньому Римі з приправ знали тільки сіль, та вважалося, що м’ятний запах піднімає настрій і сприяє приємній застільної розмові, тому у римлян був звичай: до приходу гостей столи натирали свіжою м’ятою, а стіни і підлоги окропляли водним настоєм її листя
- під час Другої світової війни чорний перець використовувався розвідниками для збивання зі сліду собак-шукачів
- в перекладі з латині слово “спеція” (specio) означає “те, що викликає повагу”
- в куркумі міститься в 10 разів більше антиоксидантів, ніж в чорниці
- пір’я деяких видів птахів може набувати червоного відтінку, якщо вони поїдають багато каєнського перцю
- що і досі у деяких ресторанах шафран зберігають у спеціальному сейфі
