Величезні архітектурні перлини, вбудовані глибоко в Землю, як перевернуті фортеці, розкидані по Індії — їх відновлення може стати рішенням, щоб допомогти тим, хто страждає від посухи.
Вишукано вирізьблений лабіринт із 3500 сходинок, розташованих у ідеальній симетрії, спускається з геометричною точністю до дна колодязя. Перехресні сходи оточують воду з трьох сторін, а четверту сторону прикрашає павільйон з галереями та балконами. Побудований ще у VIII-IX столітті за часів раджпутів повелителем Чандою, Чанд Баорі в Абханері, Раджастхан, є найбільшим і найглибшим колодязем Індії. Простягнувшись на 13 поверхів (близько 30 метрів), він є захоплюючим прикладом перевернутої архітектури.
Поринувши у землю, ступінчасті колодязі, такі як Чанд Баорі, були побудовані в регіонах Індії, схильних до посухи, протягом року забезпечуючи громадам доступ до життєво важливих систем зберігання води та зрошення. Проте століття природного занепаду та занедбаності відтіснили ці споруди в забуття. Східчасті колодязі, побудовані понад 1000 років тому, відходять у небуття. Але в останні роки багато з цих стародавніх споруд відновлюються, щоб допомогти вирішити гостру проблему води в Індії. Як і багато інших країн, Індія зараз переживає найгіршу водну кризу в своїй історії. Є надії, що стародавня технологія ступінчастих колодязів може покращити ситуацію.Не зважаючи на велику кількість опадів під час сезону мусонів, більше 70% поверхневих вод Індії непридатні для споживання через забруднення. За якістю води Індія посідає 120 місце з 122 країн. За оцінками, через нестачу води щороку гине 200 000 людей.
У країні, де приблизно половина населення стикається з серйозною нестачею води щодня, будь-які дієві рішення для збирання води є провісником надії. “Оскільки рівень грунтових вод в Індії стрімко знижується, ступінчасті колодязі можуть допомогти заповнювати ґрунтові водоносні горизонти та збирати стоки. За три місяці під час сезону дощів можна зібрати мільйони літрів води”, — каже Ратиш Нанда, директор проектів Аga Khan Trust for Culturе, організації, яка займається реставрацією старовинних будівель.
У 2018 році уряд Раджастану, одного з найбільш посушливих регіонів у світі, за технічною допомогою Світового банку, розробив комплексну основу для відновлення ступінчастих колодязів, включаючи Чанд Баорі. Жителі району, які вирощують велику рогату худобу в Раджастані, вже помітили зміни. “Нам доводилося ходити годинами в пошуках води, — кажуть вони. — Тепер ми можемо використовувати воду з відроджених баолі в наших селах для домашнього вжитку, а також для годування та миття худоби”.
У місті Джодхпур був відновлений колодязь Турджі після того, як команда кілька місяців викачувала застояну воду. Десятиліття токсичної води перетворили червоний пісковик у білий, що покривав більшу частину поверхні колодязя. І на вирішення цієї та інших проблем пішло кілька років кропітливої роботи й багатенько коштів. Наразі близько 28 мільйонів літрів води на добу постачається до міста з інших нещодавно очищених ступінчастих колодязів для зрошення та побутових потреб.
За допомогою волонтерів із числа місцевих жителів та інших громад, Грам Бхараті Саміті (Товариство розвитку сільських районів), неприбуткова організація в районі Джайпур, штат Раджастан, провела реставраційні роботи семи ступінчастих колодязів у селах Раджастана, забезпечивши близько 25 000 людей більш надійним джерелом води.
Час створення ступінчастих колодязів датується 2500-1700 роками до нашої ери. Спочатку вони були побудовані як неочищені траншеї, але між 11-15 століттями повільно перетворилися на інженерні дива. У 2016 році на карти було нанесено координати близько 3000 існуючих свердловин в Індії. Одна лише столиця Делі має 32 ступінчасті колодязя. У 2019 році Культурний фонд Аga Khan Trust for Culturе у партнерстві з посольством Німеччини в Індії відновив колодязь у комплексі гробниць Хумаюна в Делі.
Побудовані з кам’яної кладки, щебеню або цегли, ступінчасті колодязі передбачали ретельне розміщення довгих сходів і бічних виступів навколо траншеї, що забезпечувала доступ до води. Під час сезону дощів траншея перетворювалася на величезну цистерну з водою, яка наповнювалася до повної. Щільна конструкція колодязя допомогала зменшити випаровування.
Східні колодязі — це сховище історичних оповідань Індії, яке використовувалося для світських зустрічей та релігійних церемоній. Вони слугували прохолодним місцем для мандрівників, оскільки температура внизу часто була на п’ять-шість градусів нижчою. Допомогали створити доброзичливість серед спраглих мандрівників та місцевих жителів, а також забезпечували громади водою. Вони є винахідливою системою для збору дощової води та служили їй резервуаром. Відродження ступінчастих колодязів може стати значним кроком у боротьбі за подолання дефіциту води.
Письменниця Вікторія Лаутман у своїй книзі “Зникаючі сходинки Індії” описує старовинні колодязі як “ворота в підземний світ”.
“Це унікальні споруди вже через те, що ми зазвичай дивимося на архітектуру вверх, а не вниз, — каже вона. — Оглядаючи парадні сходинки, над якими нависають високі колони, створюючи мінливі краєвиди завдяки потужній грі світла і тіні. Це й досі причаровує своєю красою за загадковістю”.
За матеріалами BBC Future
