Ще у ХVIII столітті до н.е. на клинописних глиняних табличках у Ніппурі (священному місті шумерів), був згаданий кардамон. Коли ж на місці Шумеру виникло Вавилонське царство, то симпатія до запашних коробочок у спадок перейшла до його мешканців. Більш того, за легендою, любов до кардамону була така велика, що завдання розведення відповідної рослини намагалися вирішити навіть у садах Семіраміди — одному з Семи чудес античного світу.
Після падіння Вавилонії, а особливо – у період арабських завоювань VII-VIII століть, кардамон став незамінною спецією та поширився не тільки по усьому Близькому Сходу, але і був завезений в Середню Азію і на Кавказ. Інтерес до тригранних плодів-коробочок, пікантний вміст яких має неповторний аромат з нотою камфори, стали проявляти і деякі європейські народи. А північнонімецькі племена полонилися ними настільки, що понесли цю пристрасть на землі Нідерландів, Скандинавії і Фінляндії. Саме так у кухні цих країн з’явилися як різні види випічки, так і напої з кардамоном. Ну а в Німеччині без щіпки кардамону неможливі не тільки різноманітні медяники, включаючи такі легендарні різдвяні ласощі, як нюрнберзький лебкухен (Lebkuchen), але і “правильні” німецькі ковбаски та приправлені кардамоном густі супи, страви з овочів, печеня тощо.
Країною походження кардамону вважають Індію, яка й досі є найбільшим виробником кардамону. Але на світовий ринок прянощів потрапляє лише мізерна частина кардамону через великий попит на цю священну пряність усередині країни.
Основною країною-експортером кардамону є Гватемала, де його вирощування почалося менш ніж століття тому, і де весь кардамон іде на експорт. Поціновувачі прянощів вважають, що гватемальський кардамон програє індійському по смаковим та ароматичним якостям. Навіть кардамон зі Шрі-Ланки та Південної Індії відрізняються один від одного, не кажучи вже про його “дальніх імбирних родичів”. До речі, індійський кардамон розміром трохи менший за цейлонський, але в декілька разів ароматніший. Це ми знаємо на власному досвіді – після короткої фотосесії за участю кардамону увесь наш одяг та будинок ще тиждень нагадували про зелені коробочки однієї з наших улюблених прянощів.
Використання меленого зеленого кардамону в кулінарії
Пряний теплий букет і своєрідний аромат зеленого кардамону неможливо забути. У кардамону приємний, злегка нагадує лимонний присмак з явним відтінком евкаліпта і камфори, який освіжає подих, якщо пожувати насіння.
Завдяки високому вмісту ефірної олії (до 8%) кардамон дуже запашний, економічний при використанні.
Насіння кардамону швидко втрачає свій смак при подрібненні. Навіть якщо залишити їх цілими, за рік насіння втратить близько 40% ефірної олії. Тому кардамон рекомендовано купувати лише у коробочках, які подрібнюють безпосередньо перед приготуванням страв.
Зелений кардамон використовується для приготування усіх без винятку страв, але особливо грайливий кардамон у солодких тортах, фруктових салатах, підливах і соусах.
- Завдяки особливому аромату, що поєднав у собі нотки цитрусових та евкаліпту, кардамон надає незрівнянний присмак випічці, пирогам з дріжджового тіста, тістечкам з фруктами, компотам і стравам з фруктів.
- Кардамон робить більш вишуканим смак і аромат супів, соусів, страв з риби і м’яса, птиці, звичайного або вегетаріанського плову
- Він входить до складу відомої прянощі “каррі”.
- Зелений кардамон використовують при приготуванні кави – крім додання кави приємного пряного аромату, кардамон нейтралізує негативну дію на організм кофеїну. Про де-які лівальні властивості кардамону можна дізнатися тут
- Також мелений зелений кардамон додають в чай. Він є однією із складових традиційного масала-чаю.
- У штатах Пенджаб і Гуджарат роблять намкін-ласси з зеленим меленим кардамоном, сіллю, кумином, меленим перцем чилі, свіжим імбиром.
Нашим знайомим кашмірцям подобається солодкий зелений чай з кардамоном, який називають “кашмірською кавою”. Той, хто коли-небудь відвідував Кашмір та проживав в одному з відомих човників-домівок Срінагара – міста, яке ще пам’ятає квітники та фонтани часів імперії Великих Моголів, ніколи не забуде казковий напій. До кінця життя чай з кардамоном буде асоціюватися з сімейним життям Кашміру та нескінченними розмовами перед кальяном з обов’язковим спогляданням полум’яного неба на заході сонця…
Зелений кардамон як лікувально-профілактичний засіб
Використовувана частина прянощів в аюрведі: плоди
Енергетика: зігріваюча, ВК-П+
Дія: стимулююча, відхаркувальна
Застереження: вживати з обережністю при виразці шлунка та дванадцятипалої кишки, у разі індивідуальної непереносимості та у великих кількостях – не рекомендований вагітним
До складу зеленого кардамону входять ефірні олії, які мають не тільки чудові смакові, але й лікувальні якості:
– кардамон є чудовим тонізуючим засобом
– стимулює травлення
– покращує стан печінки та очищає кров
– у комплексі з іншими спеціями лікує застуду
– сприяє зміцненню серця, допомагає при аритмії
– покращує мозкове кровопостачання
– є болезаспокійливим засобом при вушному та зубному болях
– ефірне масло кардамону використовується для ванн (знімає болі в тілі), інгаляцій та ароматерапії.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.