Розташоване в штаті Таміл-Наду місто Ауровіль або «Місто світанку» – на сьогодні відоме як перший і єдиний, схвалений на міжнародному рівні експеримент з об’єднання людства і трансформації свідомості, який, крім того, має відношення до практичного дослідження в галузі підтримання життя на необхідному рівні майбутніх культурних, природних, соціальних і духовних потреб людства.
28 лютого 1968 року близько 5000 людей зібралися біля дерева баньян у центрі майбутнього містечка на церемонії, в якій взяли участь представники 124 країн, включаючи всі штати Індії. Представники привезли з собою частину ґрунту зі своєї батьківщини, яку змішали у білій мармуровій урні у формі лотоса, що тепер знаходиться у вогнищі амфітеатру.
Сердце Ауровіля – Матрімандір або Дім Матері, унікальна споруда у вигляді вкритої визолоченими пластинами сфери, де розташовано приміщення для медитацій.
На сьогоднішній день цей храм є одним з архітектурних чудес світу. Вікон в стінах тут немає, вертикальний стовп світла опускається з отвору в центрі стелі. У денний час стовп світла – промені сонця, відбиті і спрямовані в Зал дзеркалами геліостату, який управляється спеціальним комп’ютером, що задає точну орієнтацію дзеркал на сонці. У нічний час і тоді, коли сонце приховано хмарами, світло приходить від точкових світлодіодних джерел, встановлених у верхній частині куполу.
У центрі Залу розташовується об’єкт концентрації, на який падає вертикальний стовп сонячного світла. Цей об’єкт – кришталь вагою понад 400 кг і діаметром 70 см, спеціально виготовлений з оптично чистого скла.
12 різнокольорових пелюстків – зон для самозаглиблення – відведені для медитацій та допомоги жителям Ауровілю отримати інсайти, визначитися з постановкою та вирішенням певних цілей буття. Кожна зона відповідає певним людським чеснотам, які окреслила одна із засновниць Ауровілю Мірра Альфасса: Щирість, Покора, Подяка, Наполегливість, Устремління, Сприйнятливість, Прогрес, Мужність, Доброта, Щедрість, Врівноваженість, Мир.
Матрімандір – спокійне, чисте і сповнене енергією місце. Якщо ви бажаєте познайомитися зі своїм «Я» і побути у повній тиші наодинці з собою – вам саме туди. Але туристам потрапити до групової медитації досить складно – цьому передують декілька рівнів спеціальної підготовки і персонального знайомства з вами видатних особистостей міста. Для того, щоб стати жителем Ауровілю людина повинна проявити себе, заради цього залишившись у місті щонайменше на рік у якості волонтера, та дотримуючись правил Ауровілю. Ось вони:
1. Ауровіль
не є чиєюсь власністю. Він належить всьому людству.
2. Ауровіль – місце безперервного освіти, невтомного прогресу і нев’янучої
молодості.
3. Ауровіль – це міст між минулим і майбутнім. Його призначення в тому, щоб
відважно прагнути назустріч майбутнім відкриттям, використовуючи всі досягнення
внутрішнього і зовнішнього світу людини.
4. Ауровіль – центр матеріальних і духовних досліджень, які готують живе
втілення справжньої людської Єдності.
Ауровіль не лише передає суть духовності. Це також центр різних видів лікувальних, духовних та тілесних практик, таких як вацу, йога, тай-чі та інше. Класичні заняття танцями, музикою та різноманітні соціальні, сільськогосподарські та екологічні проекти не дають нудьгувати місцевим жителям і туристам.
Ауровіль складається з різних зон, таких як: зона миру, промислова, житлова зона, міжнародна, культурна зона та зелений пояс. З посушливої пустелі жителі Ауровіля зуміли створити пишний ліс, який іноді виглядає як дикі джунглі, де серед великого біорізноманіття тварин та птахів сьогодні мешкають понад 3000 жителів 70 різних національностей.
Планувалося, що Ауровіль зможе прийняти понад 50 000 жителів, але й досі громада до цього ще не готова. Не беручи до уваги суперечки та розбіжності у поглядах між жителями міста, його розвиток також сповільнює значний дефіцит води. За збігом обставин, через процеси глобальної зміни клімату з кожним роком все більшу частку земель Ауровілю захоплює океан…
Засновники Ауровілю – Мірра Альфасса та її духовний вчитель Шрі Ауробіндо
Мірра Альфасса (Париж 21 лютого 1878 року – Пондічері 17 листопада 1973 року). Мати її була родом з Єгипту, а батько з Туреччини. Будучи надзвичайно обдарованою дитиною, вона стала художником і музикантом. Вперше Мірра почула про Шрі Ауробіндо від своєї подруги, а потім двічі зустрічалася з ним в Пондічері під час подорожей Індією разом зі своїм чоловіком Полем Рішаром. У квітні 1920 року Мірра повернулася в Пондічері і приєдналася до Шрі Ауробіндо, щоб вже ніколи не залишати його. У 1968 році вона буда однією із засновників міста Ауровіль, мета якого – реалізувати ідеал людської єдності в його розмаїтті.
«Ми не боремося проти будь-якої віри чи релігії. Ми не боремося проти будь-якого уряду. Ми не боремося проти будь-якого класу. Ми не боремося проти будь-якої нації чи цивілізації.
Ми боремося проти поділу, несвідомості, невігластва, інерції і брехні. Ми прагнемо затвердити на Землі знання, єдність, істину, свідомість, і ми боремося з тим, що протистоїть пришестя нового творіння, пришестя Світла, Миру, Істини і Любові. »
– Мірра Альфасса
