Коли бачиш чайні плантації перший раз – це море емоцій! Невимовне видовище!
Було цікаво спостерігати абсолютно байдужу реакцію індійців, які явно не перший раз в Муннарі, і очманілу нашу, особливо мою, оскільки я дуже чекала моменту, коли потраплю сюди!
Подорож в Муннар пролягала через гірський хребет Західних Гат і почалася о 5 ранку.
На автобус до Муннару запізнилися, точніше не так запізнилися, як провтикали його, поки у стані ранкового зомбі з’ясовували на касах де автобус, і з якої платформи він відправляється. Вислухавши нас касири почали вказувати вслід автобусу зі словами: «Он автобус до Муннар, он він!» Один касир навіть вискочив на платформу і спробував зупинити наш транспорт, розмахуючи активно руками, але всі його спроби успіхом не увінчалися і автобусик спокійненько поїхав з автостанції.
Довелося добиратися з купою пересадок, завдяки чому ми мигцем побували в кількох індійських містах з абсолютно незрозумілими назвами. Дорога була дуже цікавою: грала індійська весела музичка, ми проїжджали красиві гори, долини, вічнозелені тропічні ліси, заповідники …
А коли ми в’їхали в Муннар, перед нашим поглядом відкрилися справжнісінькі чайні плантації, які густим яркозеленом килимом покривали все навколо! Просто таки все!
Також Муннар складається з 2 частин, які лежать на дорозі, яка ділить місто на праві і ліві плантації. В одній частині розташований туристичний містечко, про яке згадувалося раніше, в іншій – саме місто, з усіма базарами, магазинами, і іншими складовими інфраструктури.
Раптом кому цікаво: номер на 2-х в гестхаусі коштує від 400 руппій, що менше 10 у.о. Умови дуже навіть непогані, чистенько, є тепла вода
В 4 км від Муннар є невеликий водоспад, на який возять помилуватися туристів. Але можна там знайти і затишний куточок і навіть скупатися.