Аніс – інтенсивна пряність. В основному використовують його насіння, в окремих випадках – листя, що мають ніжний аромат через наявність у них ефірного масла.
- У домашній кулінарії аніс використовують набагато ширше і майже всі частини рослини. Зелені листочки анісу додають в овочеві та фруктові салати. Найбільш гармонійно вони поєднуються з запахом і смаком яблук.
- Молоді парасольки рослини йдуть в хід в овочеві та молочні супи, зелені борщі тощо.
- Їх застосовують в маринадах, при засолюванні огірків, патисонів, молодих кабачків.
- Добре поєднується з лавровим листом, коріандром, фенхелем, і часто вони використовуються разом, особливо при засолюванні.
- Додасть казковий смак пирогам, тартам, пряникам, оладкам, кексам, молочним і фруктовим супам.
- Можна їм приправити шпинат замість мускатного горіха, також цінується при виготовлення варення з горіхів, меду і родзинок.
- На основі анісу виробляють такі міцні спиртні напої, як аніс, пастис, узо, ципуру, арак, самбуку, абсент тощо.
Використання анісу у медицині
Аніс використовувався в оздоровчих цілях ще в Давньому Римі. В Англії в XIV столітті на ввезення цього товару нараховувалася високе мито – його цінність була дуже велика саме через те, що він використовувався як лікувальний засіб від багатьох недуг.
Аніс зменшує вату і капху, врівноважує піту.
– стимулює роботу шлунково-кишкового тракту,
посилюючи моторну і секреторну функцію кишківника
– вживається для збудження апетиту – при здутті живота
– для стимуляції секреторної функції печінки та підшлункової залози
– застосовується для лікування захворювань дихальних шляхів
– допомагає при запаленні нирок і сечового міхура
– виводить пісок з сечовивідних шляхів
– промивання очей анісом покращує зір.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.